Обухівський Олег Васильович
Обухівський Олег Васильович | |
---|---|
Капітан | |
Загальна інформація | |
Народження | 14 березня 1980 Старокостянтинів (в інших джерелах - село Чорна Старокостянтинівського району) |
Смерть | 13 серпня 2014 (34 роки) Степанівка, Донецька область |
Поховання | Старокостянтинів |
Alma Mater | Військовий інститут телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Сухопутні війська |
Рід військ | Механізовані війська |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Оле́г Васи́льович Обухівський (14 березня 1980 — 13 серпня 2014) — капітан 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1980 року в селі Чорна (Старокостянтинівський район, Хмельницька область). Після 8-го класу ЗОШ № 4 вступив до київського військового ліцею, 2002 року закінчив Київський військовий інститут зв'язку.
Помічник начальника зв'язку, 30-та окрема механізована бригада. Проходив стажування в штаті Техас, США.
У березні 2014 року капітан Обухівський вирушив на кордон до Криму, служив на Чонгарі, в містах Донбасу. 3 серпня батальйон переведений до села Степанівка. У ніч проти 13 серпня 2014 року загинув у бою з терористами в селі Степанівка Донецької області. Тоді ж полягли майор Микола Лісовський, майор Сергій Гордієнко, сержант Олександр Гордійчук, солдат Ян Даманський та ще один військовослужбовець, особа якого остаточно не встановлена.
Вдома залишилися мама Людмила Павлівна, дружина та син 2003 р.н. Похований в місті Старокостянтинів 5 вересня 2014-го.
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
- Вшановується 13 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1].
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 5, місце 35.
- Почесний громадянин Звягеля (посмертно; рішення Новоград-Волинської міської ради від 24.07.2020 № 1002)[2]
- весною 2016 року в старокостянтинівській ЗОШ № 4 відкрито меморіальну дошку Олегу Обухівському.
- у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут відкрито меморіал загиблим випускникам — серед них викарбуване й ім'я Олега Обухівського.[3]
- Указ Президента України від 14 листопада 2014 року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Обухівський Олег Васильович [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
- Обухівський Олег [Архівовано 12 липня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт пам'яті загиблих героїв Хмельниччини
- Продовжують ховати героїв
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Капітани (Україна)
- Народились 14 березня
- Народились 1980
- Померли 13 серпня
- Померли 2014
- Поховані в Старокостянтинові
- Військовики 30-ї окремої механізованої бригади
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)
- Уродженці Старокостянтинова
- Випускники Київського військового ліцею імені Івана Богуна
- Випускники Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Державного університету телекомунікацій
- Померли в Шахтарському районі
- Почесні громадяни Звягеля